Мене персона Бурбака здивувала не менше, ніж персона Швайки на посаді міністра АПК. Але найбільше здивувала персона Авакова на посаді керівника МВС, адже проти нього виступала значна частина Майдану. Бурбак наряду з Аваковим демонструють той факт, що кулуарні домовленості політиків такі остаточно взяли гору над вимогами простих громадян.
Ты как-то мягко оценил лидеров. Я б сказала, что Сеня — труслив, Виталька — просто туп, а вот с Олежей посложнее: когда он столкнулся с теми протестами к котором и сам призывал, оказалось что у него другие планы. Смешно, но людей на грушевского касками и напутственным словом поддержал Ляшко. Пиар? Да! Но зато у него хоть хватило смелости.
З.ы. Картина центра Киева, особенно утром, хорошо отражает происходящее в политической верхушке: на Майдане песни, молитвы и обед по расписанию, а на Грушевского, в трех минутах ходьбы от. Майдана, взрывы, огонь и смерть. Иногда звуки музыки причудливо сплетаются с звуками взрывов и сирен «скорой». Между этими же двумя точками ходят люди, далеко не все из них участвуют в протестах, а просто идут на работу или же поглазеть на происходящие. И никого уже не удивляют ни взрывы, ни дым, ни молодые бравые парни с цепями, щитами и и железными прутами в руках.
Посили, які ідуть сьогодні від представників опозиції, нагадують щось типу «стій там — іди сюди» або ж «мовчати, я вас запитую»… А тим часом у столиці стає справді моторошно…
Знаючи як працюють багато журналістів, то я сумніваюся, що у неї питали дозволу. І не в публічних особах справа, а у тому, що журналісти чим далі тим більше відходять від розуміння того, що можливо не все слід транслювати на широкий загал. Може я помиляюся
Студенти завжди будуть невдоволені порядком у гуртожитках, кількістю пар чи заліків. Але прогрес є. Я сама в гуртожитку не жила, але моїм одногрупникам забороняли навіть кіп«ятильника мати, а тут цілий холодильник!
Що до столяра — така правда життя. Він до вас ще поблажливо ставиться, вимагаючи пива, а не горілку:)
Що ж до ліжка — взагалі не бачу проблем. Завжди можна знайти вихід з подібних побутових моментів.
Крім того, молодість для того і існує щоб не зациклюватися на таких моментах. Або ж піднімати бунти :)
а я спокійно ставлюся до платних матеріалів :) Не у всіх видань є безкорисливі, незаангажовані спонсори, а людям треба їсти :) Але просто не все навіть за гроші слід тягти до себе у видання, а від деяких матеріалів за кілометр попахує недуже… і не намагайтеся мене присоромити :)
Підозрюю, що пан Боднараш ще пару копійчин отримав за розміщення цієї статті, а якщо не отримав — мені його дуже шкода, адже тягти таке на стрічку сайту задарма якось соромно :)
Шановний Георгію, колись одне дуже відоме в світі інформаційне агентство поцупило новину в іншого, неменш відомого, інформагенства. Новина була з події де було дуже вузьке коло журналістів, і звісно представників першого інформагенства там не було. Справа дійшла до суду. Але позовачь (інформагенство в якого вкрали новину) програв. Бо новина новиною, на неї ще можна довести якісь права (хоча і складно), а ось авторського права на факт з якого створена новина немає, якщо це була публічна подія. Тому можна скільки завгодно хизуватися, що ви автор. Тішитися з цього, але подія була відкритою, а тому факт її є загальнодосьупним
Це було б смішно, якби не було так сумно… Але нашу опозицію справді займають подібні запитання :) київська «Батьківщина» наприклад жваво обговорювали чи личить її голові Юрію Одарченку капелюх:) мало на офіційну нараду це питання не винесли
Як каже Міхал Василіч Чечетов: «Она их на ноль помножит, когда выйдет». Може він і правий. Все свідчить про те, що не хочуть троє лідерів опозиції виходу Юлії Володимирівни. Кожен хоче корону носити сам, а не ділитися з «газовою принцесою», тим більше, що вона як самиця богомола може і голову відкусити, а потім мило посміхаючись, заявити всьому світові, що так і було…
З.ы. Картина центра Киева, особенно утром, хорошо отражает происходящее в политической верхушке: на Майдане песни, молитвы и обед по расписанию, а на Грушевского, в трех минутах ходьбы от. Майдана, взрывы, огонь и смерть. Иногда звуки музыки причудливо сплетаются с звуками взрывов и сирен «скорой». Между этими же двумя точками ходят люди, далеко не все из них участвуют в протестах, а просто идут на работу или же поглазеть на происходящие. И никого уже не удивляют ни взрывы, ни дым, ни молодые бравые парни с цепями, щитами и и железными прутами в руках.
Що до столяра — така правда життя. Він до вас ще поблажливо ставиться, вимагаючи пива, а не горілку:)
Що ж до ліжка — взагалі не бачу проблем. Завжди можна знайти вихід з подібних побутових моментів.
Крім того, молодість для того і існує щоб не зациклюватися на таких моментах. Або ж піднімати бунти :)